ЧП Ремсинтез

ЧП Ремсинтез

Сергей

Сергей

Обсяг ринку сільськогосподарської техніки в Україні в грошовому значенні оцінюється приблизно в $600 млн. Про це повідомляє заступник генерального директора Українського клубу аграрного бізнесу зі взаємодії з органами державної влади Роман Граб, передає MIND.

За його словами, 30% сільськогосподарської техніки незалежних сільськогосподарських підприємств застаріла і потребує заміни. Оновлення існуючої технологічної бази відбувається переважно завдяки імпортним постачанням.

«За результатами державної підтримки у 2017 році компенсацію отримали 96 ферм, 149 одиниць техніки та обладнання було придбано та $439 000 було компенсовано. Крім того, у 2018 році державна підтримка для фермерів продовжуватиме діяти, включаючи придбання сільськогосподарської техніки», – зазначив Роман Граб.

За його прогнозами, у 2018 році доступ до фінансових ресурсів для багатьох залишатиметься складним через високі процентні ставки, які пропонуються кредитними установами.

    Напередодні виборів 2019 року в країні очікується політична стабільність для бізнесу протягом 2018 року. Оскільки відкриття ринку землі відкладається на деякий час, у 2018 році фермери зможуть інвестувати в обладнання, а не купувати землю», – сказав він.

Експерт прогнозує, що водночас рівень інвестицій у сектор, як зовнішній, так і внутрішній, продовжуватиме зростати.

https://agropolit.com/news/6498-blizko-30-silgosptehniki-u-fermeriv-ukrayini-potrebuye-zamini

Аграрные предприятия по состоянию на 1 октября 2017 г. получили компенсацию за покупку сельхозтехники на сумму 11,58 млн грн, что составляет 2,3% из 550 млн грн, предусмотренных в госбюджете на соответствующую программу.

Об этом рассказал научный сотрудник отдела инвестиционного и материально-технического обеспечения Национального научного центра «Институт аграрной экономики» Ярослав Навроцкий,  говорится в сообщении центра.

По его словам, правом частичной компенсации при покупке отечественной сельхозтехники воспользвались 96 компани. Наиболее активно программой воспользовались аграрии южных областей Украины: 39 предприятий закупили 56 единиц техники на сумму 24,9 млн грн. Меньше всего отечественной техники — 10 единиц на сумму 3,0 млн грн — в рамках госпрограммы приобрели 7 агропредприятий северных областей.

Низкая действенность программы компенсации стоимости сельскохозяйственной техники, по мнению эксперта, обусловлена, прежде всего, бюрократическими аспектами процесса — оформление заявки, подача информации для заполнения форм, открытие дополнительных счетов в банках и тому подобное.

Негативное влияние также, по мнению Навроцкого, оказало продление до 1 мая сроков приема заявок от производителей сельхозтехники и оборудования на включение их продукции в перечень отечественной агротехники, стоимость которой частично компенсируется за счет бюджетных средств.

«К этому времени аграрные предприятия уже не только осуществили большинство весенних полевых работ, под которые могла бы закупаться сельхозтехника в рамках госпрограммы, но и частично уже определились с ее приобретением на осенне-полевой период», — сказал эксперт.

Кроме того, уменьшает привлекательность госпрограммы отсрочка получения компенсаций. Так, согласно бюджетной росписи Минфина, первая выплата компенсаций произошла лишь в октябре, тогда как закупка техники осуществляется в течение всего года.

http://www.ukragroconsult.com/news/programma-kompensacii-za-selhoztehniku-prakticheski-ne-rabotaet-mnenie

Рынок ЕС – один из самых крупнейших потребителей сои и соевого шрота. Потребность стран ЕС в сое составляет 33 млн т бобов и 40 млн т шрота в год. Основная часть продукции поставляется из Бразилии. Украина также может поставлять сою в Европу. Об этом рассказала директор регионального представительства "Дунайская соя" Оксана Просоленко.

«Лет пять назад Европа задумалась об альтернативных источниках поставок сои. Одна из причин — превалирование настроений в пользу мягкого использования почв, охраны окружающей среды – эти процессы не происходят в Бразилии», — отметила она во время Масложировой конференции, проведенной компанией ProAgro.

Новым партнером для ЕС по поставкам сои может быть Украина. Но отечественным производителям пока сложно поставлять сою в соседнюю Европу по причине отсутствия прямых контрактов, а также строгих требований по содержанию ГМО в сои. На законодательном уровне в Украине запрещено выращивать ГМО продукцию. Но на практике найти не ГМО продукцию практически невозможно.

«В ЕС продолжается активный тренд на не ГМО продукцию. За последние два года 15 стран подписали соглашение о зоне без ГМО. Если Украина хочет продавать сою в ЕС, нужно думать о том, как выращивать не ГМО продукцию – это будет основной точкой прибыли на ближайшие годы. У нас нет другого пути, вся Европа перейдет в ГМО свободную зону. Это экономически обосновано», — подчеркивает эксперт.

Премия за не ГМО сою существенная. На это влияет и объем и качество продукции, поэтому точно назвать размер премии сложно, но премия на соевом шроте без ГМО может достигать 55 €/т. «Уже сегодня это порядка $30-40 на внутреннем рынке. Европа готова платить выше», — добавляет О. Просоленко. При наличии специальных сертификатов премия будет еще больше.

Также директор регионального представительства «Дунайская соя» описала основные потребительские тренды в Европе. В первую очередь – это полная прослеживаемость продуктов питания. Вопрос не ГМО стоит пятым по важности для потребителя при выборе товара. Потребитель в ЕС, по ее словам, хорошо разбирается в том, что он покупает. Он волнуется по поводу пестицидов, ГМО, изменения климата и сохранности окружающей среды.

Инфоиндустрия по материалам propozitsiya.com.

http://infoindustria.com.ua/evropa-hochet-ne-gmo-soyu-no-v-ukraine-ee-prakticheski-net/

Збільшити держпідтримку агросектору потрібно за рахунок виведення з тіньового обігу сільськогосподарських земель, які знаходяться в обробітку, але з яких не сплачуються податки.

Таку пропозицію під час засідання аграрного комітету ВРУ, на якому обговорювався проект держбюджету на 208 р., озвучив народний депутат, президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко, говориться у повідомленні УАК.

За його словами, держпідтримку агросектору пропонується збільшити на 2 млрд грн до 8,5 млрд грн, основним джерелом коштів може стати вирівнювання оподаткування земель с/г призначення.

«У мене є офіційна відповідь з ДФС, де зазначено, що так званий єдиний податок в Україні сплачується з 18 млн 843 тис. га. Це говорить про те, що у нас приблизно 32% с/г землі (10 млн га) нібито не обробляється. Але ж ми знаємо, що це не так. За словами фахівців, близько 2 млн га — це дійсно землі, не придатні для вирощування культур. Але 8 млн га перебувають у тіньовому обігу», — наголосив Козаченко.

Механізм виведення сільськогосподарських земель з тіньового обігу досить простий.  

«Йдеться про те, щоб на ці землі покласти податок у розмірі близько 750 грн/га (це фіксований податок+ПДФО). Якщо власник показує, що ця земля офіційно передана в оренду, він не сплачує податок. Якщо не показує —  сплачує. Створена депутатська група, яка готова прописати і подати проект змін до законодавства, щоб встановити цей податок», — пояснив президент УАК.

Він зазначив, що додатковими джерелами коштів можуть бути також виведення з тіні виробників підакцизних товарів, зокрема, алкогольних виробів та спирту, і приватизація держпідприємств в аграрному секторі.

Також Козаченко озвучив ряд пропозицій з боку громадських організацій. Зокрема, аграрні об'єднання пропонують «переформатувати» програму компенсації вартості сільгосптехніки. В проекті держбюджету-2018 на неї передбачено близько 1 млрд грн. Але розрахунки показують, що аграрії не зможуть використати цю суму. Щоб невикористані кошти не «згоріли», суму, передбачену на компенсацію вартості техніки, краще зменшити, а решту спрямувати на дотації розвитку сільгоспвиробництва (так звану квазіакомуляцію), зазначають громадські об'єднання.

http://agroportal.ua/ua/news/vlast/kozachenko-pochti-8-mln-ga-zemli-obrabatyvayutsya-bez-nalogov/

У Верховній Раді України зареєстрований законопроект «Про державний контроль за генетично модифікованою продукцією у сільському господарстві та харчовій промисловості» .

 Про це говориться у повідомленні прес-служби одного з авторів законопроекту №7186, народного депутата Олега Кулініча.

«Зараз в Україні фактично відсутній контроль за виробництвом та розповсюдженням генно-модифікованої продукції, немає правил регулювання на жодному з етапів — починаючи від наукових досліджень в цій галузі і закінчуючи реалізацією готової ГМО-продукції. А таке регулювання потрібне нам не лише для вирішення наших внутрішніх проблем, це і частина наших зобов«язань перед Європейським Союзом, які Україна взяла на себе, підписавши Угоду про асоціацію», — прокоментував реєстрацію законопроекту Олег Кулініч.

Згідно з пояснювальною запискою, законопроект встановлює правове регулювання для здійснення державного контролю за дореєстраційними випробуваннями ГМО, державною реєстрацією ГМО, розміщенням ГМО та ГМ-продуктів на ринку, включаючи вирощування, переробку, використання в якості харчових продуктів та кормів.

Окрім того, законопроектом визначено повноваження органів державної влади у сфері поводження з ГМО. Законопроект також встановлює пряму заборону на розміщення на ринку незареєстрованих ГМО та пропонує процедуру реєстрації ГМО та їх розміщення на ринку. Також документ встановлює чіткі вимоги до маркування ГМ-продукції та запроваджує правила щодо її простежуваності, що не дозволять вводити споживача в оману.

Законопроектом пропонується передбачити адміністративну та кримінальну відповідальність за порушення правил генно-інженерної діяльності та поводження з ГМО.

http://agroportal.ua/ua/news/ukraina/v-parlament-podan-zakonoproekt-o-goskontrole-za-gmoproduktsiei/

Экспорт украинской аграрной и пищевой продукции за 8 месяцев текущего года увеличился на $2,3 млрд, или на 24,5% по сравнению с соответствующим периодом 2016 года, и составил почти $11,5 млрд, заявила заместитель Министра аграрной политики Ольга Трофимцева.

"За указанный период Украина в основном экспортировала следующие группы товаров: масло подсолнечное, сафлоровое или хлопковое с долей 26,25% от общего агроэкспорта, кукуруза – 20,34%, пшеница и смесь пшеницы – 12,87%, мясо птицы – 2,29% и другие", - отметила Трофімцева.

По ее словам, в ТОП-5 ключевых покупателей украинской агропродукции за этот период вошли Индия, куда было экспортировано товаров на сумму $1,3 млрд, Египет – $986,1 млн, Нидерланды – $762,8 млн, Испания – $ 731,6 млн, Китай – $ 631,8 млн.

"Страны ЕС занимают второе место в региональной структуре нашего аграрного экспорта. При этом, наш экспорт к европейскому рынку увеличился на 37,3%, или на $988 млн за отчетный период, и составил $3,6 млрд", - сказала Трофимцева.

Она добавила, что в общей структуре внешнеторгового оборота сельскохозяйственной продукции доля Европейского Союза составляет 35,2%.

"Интересно отметить увеличение экспорта в страны ЕС таких переработанных продуктов как растительное масло, экспорт которого увеличился на 19,7% и достиг $1,01 млрд. Мы также наблюдаем рост по мясу птицы и субпродуктов – $80,3 млн с увеличением на 80,7%, стоимость экспорта маргариновой продукции увеличилось в 8,4 раз до $21,8 млн", - отметила Трофимцева.

Она добавила, что также значительным спросом на европейском рынке пользуются такие украинские продукты, как изделия из зерна и хлебных злаков – $62,1 млн, продукты переработки овощей, плодов – $26,6 млн, соки – $24,4 млн и другие.

http://www.ukragroconsult.com/news/ukraina-uvelichila-eksport-agrarnoi-i-pischevoi-produkcii-na-chetvert

У новому 2017/18 сезоні соняшник вимагає до себе пильної уваги всіх учасників ринку. Ще навесні, в період посівної, традиційно постало питання розміру площ під цією олійною культурою, і, як завжди, аналітикам довелося дооцінювати офіційні дані. Так, статистика відзвітувала про 5,943 млн. га, засіяних під врожай соняшнику в 2017 році. За оцінками УкрАгроКонсалт, всупереч початковим прогнозами, скорочення клина сівби соняшнику не відбулося, розмір площ залишився на рівні минулого року - 6,4 млн. га.

Більш суттєвою проблемою для всіх учасників олійного ринку в поточному році стає недобір по врожайності. Той факт, що на початку жнив врожайність поточного року була на 35% нижче торішньої, а до початку жовтня скоротилася до 12%, не рятує Україну від дефіциту сировини на ринку і змушує «різати» прогнози.

З огляду на поточну ситуацію, УкрАгроКонсалт очікує скорочення обсягів виробництва насіння соняшнику, так і соняшникової олії і, як наслідок, зниження експортного потенціалу ринку соняшникової олії, що стане фактором підтримки цін на сировину і на продукти переробки.

http://www.ukragroconsult.com/uk/news/zrostannya-cin-na-sonyashnikovu-oliyu-neminuche-cherez-nedobir-vrozhayu-v-ukrayini

В Україні забезпеченість сільськогосподарських товаровиробників основними видами сільгосптехніки становить 50%.

Таку думку висловив завідувач відділом ринку матеріально-технічних ресурсів Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Олександр Захарчук.

За інформацією прес-служби установи, закупівля основних видів сільськогосподарської техніки становить 3-5% від наявної, тоді як для нормального відтворення машинно-тракторного парку потрібно щорічно закуповувати 8-12%.

Олександр Захарчук додав, що критична ситуація склалася з тракторами. Станом на 2016 р., за різними підрахунками, понад 75% тракторів знаходилося за межами амортизаційного і економічно доцільного терміну експлуатації.

http://agroportal.ua/ua/news/tekhnika/mnenie-v-ukraine-kriticheskaya-situatsiya-s-traktorami/

В Україні не тільки ожили, але й суттєво зросли продажі сільгосптехніки після провальних 2014-2015 рр. Більшість виробників подолали бар’єр об’ємів 2012-2013 рр.

Коли криза загартовує

Аналітики ринку приблизно одностайні в оцінці темпів зростання. Генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Тарас Висоцький стверджує, що після падіння на 40% у 2014-му і ще на 30% у 2015-му ринок сільгосптехніки різко відновився у 2016-му на 70%. Координатор компанії Farmet a.s в Україні та Молдові Олег Приходько констатує зростання минулорічних продажів порівняно із 2015-м на 20-50% залежно від виробника та дилера. Експерт з технічної підтримки «Pottinger Україна» Володимир Мірненко навіть ще більш оптимістичний і вважає, що в окремих сегментах ринок сільгосптехніки за останній рік виріс на 50-60%.

Комерційний представник бренду Berthoud в Україні Олена Пельтек наводить дуже показову динаміку об’ємів поставок обприскувачів в Україну. Вони падали у 2014 році на 28%, а у 2015-му — на 46%, але вже у 2016-му зросли на понад 200%.
 
Особливо експерт звертає увагу на помітну тенденцію стрімкого зростання попиту на самохідні обприскувачі. «Україна б’є всі рекорди у світі за динамікою переходу від причіпних до самохідних обприскувачів, — констатує Олена Пельтек. — І це не просто тимчасове явище і не модна тенденція. Цьому є об’єктивне пояснення: не тільки зміна кліматичних умов і як наслідок скорочення часу на хімічні обробки, але й стійкий кадровий дефіцит, а також масштабне збільшення кількості фунгіцидних та інсектицидних обробок, що потребує від обприскувача високого кліренсу».

Пояснень інтенсивного зростання ринку техніки багато. Деякі виробники взагалі вважають, що кризові ситуації лише викристалізовують справжніх професіоналів і загартовують їх. «Криза відсіяла випадкових людей. А ті, хто залишилися, чіткіше розуміють, як продовжувати свій бізнес на землі. З такими професіоналами усім працювати вигідно», — стверджує генеральний директор «КУН-Україна» Асад Лапш.

До прикладу, компанія «КУН-Україна», яка намагалася не призупиняти своїх поставок в Україну навіть у розпал кризи, вже наприкінці березня 2016-го констатувала виконання свого річного показника продажів і ще тричі впродовж року коригувала плани у бік збільшення. Загалом, кажуть, 2016-й став рекордним за показниками придбання сільгосптехніки, адже обсяги зросли в 2,5 раза.

Вітчизняний виробник обладнання для тваринництва також не «просів» під час жодної кризи. Директор ТДВ «Брацлав» Петро Михайленко каже, що труднощі активізують внутрішні резерви, до яких у нормальних умовах руки не доходять. У товаристві планують будівництво ще двох заводів, зокрема, і для можливого виробництва колісної техніки.

Дефіцит залишається

Власне, загалом ринок сільгосптехніки у нашій країні ще надто далекий від насичення. Адже в Україні фактично немає жодного господарства — ні великого, ні дрібного, — де достатньо належної техніки. За різними оцінками, забезпеченість нею складає лише від 50% до максимум 70%. Відповідно, агрегати жорсткіше, у 2-3 рази більше за норму експлуатуються і швидше виходять з ладу.

В УКАБ кажуть, що майже 34% сільськогосподарської техніки є зношеною, застарілою та потребує заміни. Тому подальшою тенденцією буде збереження високого попиту, задоволення якого лише відкладалося через складну економічну та політичну ситуацію в країні.

Найактивніші гравці підрахували, що ринок сільгосптехніки України зараз складає від €700 млн до €1 млрд 100 тис. І щоби насити його до, скажімо, європейського рівня, потрібно упродовж 5-7 років поспіль продавати її на €2,5 млрд щороку. Проте окуповуватиметься сільгоспобладнання в Україні зараз, відповідно, практично вдвічі швидше, аніж у Європі.

Аналітики УКАБ констатують, що дрібні та середні виробники віддають перевагу універсальному та дешевшому обладнанню, серед якого переважають вітчизняна ґрунтообробна техніка та трактори потужністю до 130 к. с. білоруського виробництва. Досить поширеною є практика закупівлі вживаної техніки з-за кордону. В той час як агрохолдинги орієнтуються на потужну техніку та широкозахватні агрегати з можливістю використання елементів точного землеробства.

Інтерес до більш продуктивних машин зростає. «До цього підштовхує в тому числі і дефіцит кадрів на селі, — вважає Олег Приходько. — Продуктивніші машини активно витісняють сегмент МТЗ, який скоро втратить лідерство у класі 80-120 к.с.».

«Важко працювати в полі без кондиціонера :)», — трохи іронізує менеджер.

Вибагливість українського споживача підтверджує і статистика Олени Пельтек: «З 2012 року Україна імпортувала майже 70% нових обприскувачів і лише 30% вживаних. Глибока криза змінила ситуацію, кількість вживаних машин сягнула 42%. Але 2016 рік практично повернув показник імпорту нових машин до докризового рівня».

Керівник представництва «КУН-Україна» Асад Лапш теж помітив особливо збільшений попит, наприклад, на широкозахватну техніку. Але його не пов’язують із укрупненням агропідприємств. «Це попит на якість, — твердять у компанії. — Він не синтетичний, а органічний і пов’язаний з оновленням та переходом на інші технології. Покупці свідомі того, що мусять осучаснювати, оптимізувати свої агрегати. Незалежно від обсягів площ. Просто холдингам потрібно більше одиниць. Проте дрібніших господарств більше за кількістю — отже, і вони наші вигідні покупці».

AgroPortal.ua був свідком, як під час зібрання в інноваційному господарстві «Ломовате» гості шукали мульчувач KUHN, який збільшив ширину захвату. «Приїхали роздивитися зблизька, — зізнався зоотехнік по кормах із товариства «Оболонь Агро» у Хмельницькій області Сергій Кадиш. — Маємо 1600 молочних корів, більшість кормів вирощуємо самі. Тому важливо знати, як ґрунт краще підготувати, яку кормозбиральну техніку застосувати».

Думку про те, що на українському ринку з’являється все більше якісної техніки, підтверджує і Володимир Мірненко, наголошуючи на підвищенні конкурентоспроможності: «Лідируючі позиції на українському ринку виробникам утримувати все важче».

Як аграрій робить вибір

Говорячи про категорії підприємств, які активно закуповують техніку, Олег Приходько виділяє господарства від 1500 га, Олена Пельтек ділиться спостереженнями, що «у 2005 році самохідні обприскувачі купували агропідприємства переважно із земельним банком від 10 тис. га, а сьогодні на них дивиться успішний фермер з площами понад 800 га».

Звісно, кожен учасник українського ринку хотів би найточніше знати, за якими критеріями обирає собі техніку його потенційний покупець. На думку аналітиків УКАБ, основні — ціна, надійність та продуктивність, у той час як інші фактори не є ключовими для прийняття рішення.

«На жаль, не завжди покупець бере до уваги такі параметри, як адаптованість до умов України та швидкість реагування постачальника на технічні проблеми. А для цього він повинен мати розвинуту дилерську мережу в Україні, професійний сервіс і склади із запасними частинами», — акцентує увагу Олена Пельтек.

Наявність поруч перевіреного сервісу, на думку Олега Приходька, вже стає перевагою для аграрія, котрий купує нову техніку. Крім того, вважає експерт, фермери покладаються на поради сусідів чи друзів, а також власне розуміння проблем, які машина мусить розв’язати у їхніх господарствах.

Асад Лапш ділиться спостереженням про те, що серед споживачів є великий попит на відомий, знайомий усім бренд. «Кожному хочеться бути переконаним, що він робить правильний вибір, не помиляється. Люди прагнуть пишатися покупкою. Якщо марка представлена на багатьох солідних зібраннях, то така підстава у господарників є. Користувач обирає не тільки якісну, а ще й легку в управлінні техніку. І вже почав рахувати, скільки енергії витрачає на ту чи іншу операцію», — додає гендиректор «КУН-Україна».

Комерційно невигідно було б орієнтуватися на якусь одну технологію, веде розмову далі керівник українського представництва KUHN.

«Величезні площі та різноманіття дозволяють Україні орієнтуватися на різні технології. Ми для початку завжди обговорюємо, яка саме з них вигідна конкретному виробникові. Нічого не нав’язуємо, а чесно пропонуємо вибір. Добре, він у нас достатньо широкий», — говорить Асад Лапш.

Історію придбань техніки агрофірмою «Гарант-Інвест-Агро» з Вінниччини можна вважати типовою для господарів, які налаштовані на перспективу. Для початку, наприклад, взяли вживану сівалку PLANTER3. Оптимально поєднали ціну та якість за порадою місцевих дилерів, пояснює директор Микола Опалюк. Важливо, що і сучасний сервіс був неподалік.

«Інакше кожен день простою в гарячу пору був би для нас критичним, — зауважує Микола Опалюк. — Часто буваємо на різних виставках, презентаціях, щоби дізнаватися про нові моделі. На початку минулого року придбали посівний комплекс ESPRO 6000R і плуг MULTI-LEADER, трохи пізніше — розкидач міндобрив. Встигли випробувати. ESPRO 6000R показує високу продуктивність на суцільному висіві зернових та ріпаку. Він так технічно влаштований, що дозволяє використовувати не надто потужну тяглову техніку. А от для широкорядного посіву — на буряки, соняшник, кукурудзу — візьмемо ще й нову PLANTER3. Розкидач восени теж показав себе ефективно».

Вести активні продажі не тільки під сезонні роботи, але й цілий рік «КУН-Україна» дозволяє присутність у лінійці продуктів обладнання для тваринницького сектора. Його продажі особливо пожвавилися після відчутного зростання цін на молоко наприкінці 2016 року.

«Добре, що нову сучасну техніку можуть вже придбати і невеликі господарства, — каже директор ТОВ «Адамівка» з Одеської області Віктор Упалюк. — Я випробував багато навісної техніки різних марок. Два роки тому придбав розкидач міндобрив Axis 30.2 та дискову борону DISCOVER XM2 44 від KUHN. Можу поставити цій техніці тверду дев’ятку з десяти балів. Axis 30.2 має дуже високу продуктивність, рівномірний розподіл по всій ширині захвату, легкий у керуванні та регулюванні, під час роботи бункер звільняється повністю. А головне, ми можемо розкидати добрива на 40 метрів рівномірно, без пропусків і не витрачаючи зайвого. Цей процес дуже продуманий. Дискову борону DISCOVER XM2 44 можна швидко адаптувати до будь-яких умов роботи. У неї розширена рама, яка витримує великі навантаження. До того ж вона зручна у транспортуванні. Мені потрібна ще одна така».

Що далі?

Оцінюючи перспективи 2017 року, експерти залишаються оптимістичними. Тарас Висоцький називає цифри можливого збільшення продажів сільгосптехніки — 15-20%. Олег Приходько дає приблизно такі ж прогнози, але зауважує: «Тренд на зростання збережеться, якщо процеси на ринку землі будуть коректними та спокійними. Розвиток отримають машини, які охоплюють кілька операцій, мають високий ступінь автоматизації. Власне, цей процес відбувається і зараз».
Ріст продажів до 40% у 2017 році порівняно із 2016-м прогнозує представник виробника обприскувачів Олена Пельтек.
«Можна говорити про те, що Україна показує найбільш упевнену і стабільну динаміку у придбанні сучасної сільгосптехніки, — впевнений і керівник «КУН-Україна». — Досить динамічно техніку купують у Румунії, якщо говорити про Європу. Гарні показники в Австралії, достатньо рівні — у Казахстані. А от на решті ринків продажі сільгосптехніки помітно падають».

 

http://agroportal.ua/ua/publishing/analitika/ukraina-pokupaet-selkhoztekhniku-bolee-dinamichno-chem-zapad-i-amerika/
 

arrow
arrow